Слов`янська ВО «Свобода» проти виборчого беззаконня.

Горлівська ВО «Свобода» проти ліквідації будинку для сиріт «Надія».

Горлівська ВО «Свобода» за присвоєння школі № 23 ім`я Василя Стуса .

Проміжні вибори депутата Слов`янської міської ради 13 березня –зневага окупантів до народного волевиявлення в гнилій оболонці демократії.

 Призначені на13 березня проміжні вибори депутата Слов`янської міської ради в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі № 10 відбуваються у незвичний спосіб. Дільничні комісії не мають виборчих бюлетнів, інформаційних плакатів про кандидатів в депутати. Запрошення на вибори були рознесені не всім виборцям і те за день до виборів.

Формальна причина: міська рада прийняла рішення про фінансування виборів за два дні до дати їх проведення. Такий розвиток подій – не випадковий, а спланований. Свою думку про те, що краще провести вибори в 2012 році міський голова висловила ще на початку виборчого процесу.

Кандидат від Слов`янської міської організації ВО «Свобода» Оксана Нечипоренко вважає, що окупанти дозволяють собі нехтувати українськими законами. Адже пишуть вони їх не для себе, а для українців.

Оксана Нечипоренко каже: «Більшістю голосів виборців на виборах 31 жовтня окупанти отримали безмежну владу в Слов`янську: міський голова, переважна більшість депутатів міської ради, відповідно виконавчий комітет, керівники державних підприємств та установ. Іноді поросячий вереск при деребані міського майна чи бюджету збивають громадян з пантелику, створюють ілюзії опозиційності. Проте їхнє міжособисте протистояння не має на меті відстоювання інтересів громади. Я, як і мої однодумці, прагну скинути духовне та економічне ярмо, яке накинули на нас окупанти. Вірю, що нас стане більше – достатньо для досягнення нашої мети.»

 Нечипоренко Оксана
Донецька обласна організація, тел. 050714-7-314,
E-mail donetsk.oo.presa@svoboda.org.ua

День народження Тараса Шевченка

відсвяткували у Слов`янську 9 березня.

 День народження Тараса Шевченка у Слов`янську відсвяткували традиційними ходою від площі Революції та мітингом біля пам`ятника Тарасу Григоровичу. Організаторами виступили Слов`янська міська організація ВО «Свобода» та міська організація «Просвіти». Всі охочі мали можливість виступу на мітингу.

«Тарас Григорович Шевченко прожив коротке, надзвичайно складне, але разом з тим яскраве життя., - сказав у виступі Михайло Нечипоренко, заступник голови міської організації ВО «Свобода», - Випробування, що випали на його долю, не зломили його, а загартували, і стали передумовою його самоідентифікації, відмежування себе від байдужості і сірості. Коротке, але подібне до Прометеєвого життя Тараса Григоровича через віки донесло до нас енергію його палкого і палаючого серця. І ми можемо, як із чистого джерела, наситити натхненням спраглі душі.

Націоналізм - це не просто любов до рідної мови, вишиванки, чи галушок. Це, в першу чергу, спроможність до пожертви, чи вільним часом, чи грошима, а, можливо, і життям заради процвітання нації. Герої, які були до Шевченка і після, подали нам гідний приклад!                                                                                                         В Україні оголошено війну з тероризмом. Кого окупанти вважають терористами – свідомих активних корінних мешканців – нас українців. Активних українців підозрюють в тероризмі, тягають на допити, як наслідок не один десяток свободівців сидять за гратами. Тим, кому не вдається приписати звинувачення, чинять інші перешкоди, наприклад, нам підпалили хату. Окупаційна влада залякуваннями, психологічним тиском, нанесенням матеріальної та фізичної шкоди намагаєтся зламати нашу волю. На брутальні дії загарбників треба давати адекватну відповідь - історичних прикладів безліч. Нам лише досить наслідувати їх.» 

Голова Слов`янської міської організації ВО «Свобода» Оксана Нечипоренко у виступі подякувала міській організації «Просвіта» за зібрану і надану матеріальну допомогу на відбудову горілого будинку.

Мітинг завершився урочистим покладанням квітів.  

Донецька ВО «Свобода» вшанувала 197 річницю дня народження Т.Г.Шевченка.

             9 березня Донецька міська організація ВО «Свобода», вшановуючи 197 річницю народження Т.Г.Шевченка. Був запланований мітинг біля пам`ятника Тарасу Григоровичу. Були покладені квіти до пам’ятника Великому поету, провіднику нації. Але повноцінному проведенню заходу завадили представники Української народної партії, які влаштували свій мітинг у той же час, що й ВО «Свобода». Проведення ними карикатурного мітингу, на якому під пам’ятником Шевченку споживався торт у вигляді державного прапору України, не мало нічого спільного ані  з вшануванням пам’яті Т.Г.Шевченка, ані з його творчістю. Однак ВО «Свобода» все одно змогла довести до людей свою принципову позицію про те, що Тарас Шевченко був Великим Сином Української нації, що його твори завжди надихали і будуть надихати українських патріотів на боротьбу за волю та справедливість.

            Голова Донецької міської організації ВО „Свобода” Артур Шевцов заявив: «Окупаційна влада Партії Регіонів нібито святкує цю важливу для кожного українця дату, покладає до пам’ятників дорогі квіти, але, насправді, люди бачать її справжнє відношення до Шевченка та взагалі до української культури. А саме: масово закриваються українські школи, знищується українська мова, відбуваються репресії та арешти українських патріотів, наших побратимів залякують та катують у тюрмах. Однак хотілося б нагадати владі такі рядки Шевченка:

Ви — розбойники неситі,
Голодні ворони.
По якому правдивому,
Святому закону
І землею, всім даною,
І сердешним людом
Торгуєте? Стережіться ж,
Бо лихо вам буде,
Тяжке лихо!.. Дуріть дітей
І брата сліпого,
Дуріть себе, чужих людей,
Та не дуріть бога.
Бо в день радості над вами
Розпадеться кара.
І повіє огонь новий
З Холодного Яру.

            Свою заяву Артур Шевцов закінчив ще однією цитатою з Заповіта Шевченка: «Вставайте, кайдани порвіте, і вражою, злою кров’ю волю окропіте».

В українців забирають право довести свою правоту в суді.

Антинародна влада відпрацьовує технологію як забезпечити українцям безправність та повну ізоляцію. Громадяни, які прагнуть відстояти свої права у судах, не матимуть можливості довести свою правоту в Європейському суді. Такий висновок можна зробити з того, що почастішали випадки відмов взяття на розгляд скарг чи позовів Верховним Судом.

Мешканка міста Слов`янська, член Всеукраїнського об`єднання «Свобода», Стратієнко Маргарита з власного досвіду знає, як це бути безправною. Після незаконного звільнення Маргарита подала в міський суд на роботодавців. Витративши чимало часу та сил Маргарита виграла 4 судових процеси, змусила компанію нарахувати та виплатити зарплату за весь період. Проте виплату моральної шкоди суди не призначали. Маргарита Стратієнко вважає, що має право на відшкодування маральної шкоди, тому направила касаційну скаргу у Верховний Суд. Кожен документ, прикріплений до скарги жінка оформляла на пошті окремо. Має на руках талон опис документів, талон з номером листа, повідомлення про те, що все доставлено адресату. Та Верховний Суд не бере до розгляду скаргу , мотивуючи відсутністю документів, які були зазначені в описі. Суд відправляє повідомлення про це, коли всі терміни для подання скарги минули. Таким чином, якби і був відсутній якийсь документ, то встигнути виправити це Маргарита не змогла б.

«Я не можу подати у Верховний Суд скаргу, адже термін подачі минув. Я не можу подати в Європейський Суд позов, адже у мене не має рішення Верховного Суду, - розказує Маргарита Стратієнко, - За неофіційною інформацією більшість звернень до Верховного Суду , просто, не беруться до розгляду. Українців позбавляють права довести свою правоту в суді. Це явна ознака окупаційного режиму. Окупанти пишуть закони для нас, а самі їх не виконують.Ми мусимо боротись. Іншого шляху не має.»  

Нечипоренко Оксана
Донецька обласна організація, тел. 050714-7-314,
 E-mail donetsk.oo.presa@svoboda.org.ua

Директор магазину «Стройматеріали» викрав пачку газет ВО «Свобода».

5 березня у Слов`янську молодий чоловік викрав у свободівців пачку газет ВО «Свобода». Магазин «Стройматеріали» знаходиться по вул. Лозановича в будинку № 12. На тротуарі біля цього будинку свободівець Михайло Нечипоренко почав монтувати намет ВО «Свобода» для проведення зустрічі з виборцями кандидата в депутати Слов`янської міської ради Оксани Нечипоренко. Про зустріч, намет, час та місце проведення міського голову, міську виборчу комісію було завчасно повідомлено.

Коли Михайло Нечипоренко почав монтувати намет, з магазину «Стройматеріали» вийшов молодий чоловік, представився директором магазину. Чоловік агресивно почав вимагати прибрати намет. Намагався перевернути намет, збити з ніг свободівця. Коли «директор» зрозумів, що його намагання марні, він схопив пачку газет ВО «Свобода» сів в машину і уїхав. Був викликаний наряд міліції та складені заяви.

            «Ось так холуї та прислужники окупантів намагаються вислужитись перед своїми хазяями, - коментує Оксана Нечипоренко, голова Слов`янської міської організації ВО «Свобода»,- Прикро, що частина молоді, яка формує майбутнє нашої країни, погоджується на роль другосортних виконавців чиєїсь волі. Проявляють дурну ініціативу в дурному ділі, щоб довести свою відданість.»

            В присутності міліції та до завершення захід відбувався спокійно.

 Нечипоренко Оксана
Донецька обласна організація, тел. 050714-7-314,
 E-mail donetsk.oo.presa@svoboda.org.ua

 У Слов`янську проводяться зустрічі

 кандидата вдепутату міської ради Оксани Нечипоренко з виборцями.

Слов`янська міська організація Всеукраїнського об`єднання  «Свобода» запрошує виборців десятого одномандатного мажоритарного виборчого округу на зустрічі з кандидатом в депутати Слов`янської міської ради Оксаною Нечипоренко.

 Слов`янська міська організація ВО «Свобода» висунула кандидатом в депутати Оксану Нечипоренко. Ми усвідомлюємо, що один депутат - це не більшість у міській раді. Проте – це буде перша ластівка для справжніх людей.

Ми шукаємо людей, які мають сміливість стати поруч з нами. Разом діяти заради нашого майбутнього.

Ми шукаємо людей, які не згодні терпіти ярмо цієї окупаційної влади. Приєднуйтесь до нас! Ставайте поруч! Втілимо в життя наше бачення майбутнього. Доб`ємося того, щоб влада сприяла порядним, працьовитим, патріотичним, чесним людям, а не хамам, неробам, збочинцям, злодіям і зрадникам .

Припинимо спекуляцію з нашими Богом даними землею, мовою, здоров`ям наших дітей. Людські умови праці в місті, ліквідація несанкціонованих смітників, пропаганда здорового способу життя та правдивої історії – домогтись цього під силу активній , згуртованій громаді.

Не дай вкрасти свій голос, він може стати вирішальним.

З весняним пробудженням природи розпочнемо оновлення влади.

Приходьте на зустріч. Оберіть 13 березня активного і принципового депутата міської ради.

 Нечипоренко Оксана
Донецька обласна організація, тел. 050714-7-314
 E-mail donetsk.oo.presa@svoboda.org.ua

Слов`янська ВО «Свобода» вимагає проведення виборів.

  Слов`янська ВО «Свобода» звернулась до обласної прокуратури з вимогою зобов`язати міську раду та директора школи № 5 дотримуватись виборчого законодавства України. Грубе порушення прав українців президентом, народними депутатами стають прикладом для представників міської влади.

            У зв`язку зі смертю депутата міської ради, який був обраний у одномандатному мажоритарному виборчому окрузі № 10 у Слов`янську були призначені проміжні вибори на 13 березня. Міська рада прийняла рішення клопотати до центральної виборчої комісії про перенесення виборів на 2012 рік. Відповідь про неправомірність перенесення дати виборів не змусила міську раду прийняти рішення по фінансуванню. Не реагує міська рада і на рішення донецького суду від 25 лютого, де міську раду зобов`язують профінансувати вибори. Нехтування законодавством України передалось і на нижчі ланки. 

27 лютого за розпорядженням директора школи №5 (виборча дільниця № 18) не були допущені в приміщення школи члени дільничної виборчої комісії для проведення першого засідання комісії. Напередодні директор була повідомлена та не мала жодних заперечень. Члени дільничної комісії склали акт, передали його для реагування міській виборчій комісії, провели засідання у приміщенні міської ради.

Міська виборча комісія прийняла рішення скаржитись в обласну прокуратуру на систематичне перешкоджання проведення виборам з боку місцевої влади.  На засіданні МВК один з членів комісії припустив, що директор школи діяла не за власним бажанням , а за вказівкою згори. Юрист Лещенко висловив думку, що дії законів України у приміщенні міського виконавчого комітету не діють.

            «Заяви, що через недостатність коштів можна відтермінувати вибори, вважаємо злочинними, - коментує Оксана Нечипоренко, голова Слов`янської організації ВО «Свобода», -  Прийнятий новим, але не оновленим, складом міської ради бюджет -ганебний. На освіту, культуру, охорону здоров`я, соціальний захист населення депутати зменшили фінансування, зате на утримання влади збільшили на міліон. Їхнє «Україна для людей»-і ми вже бачимо, що тільки для обраних. Так ставиться до народу тільки окупаційна влада. Їм вигідно, щоб завжди не вистачало коштів – тоді вони керуватимуть нами вічно. Вони порушують наші права, бо впевнені у своїй владі та безкарності. Ми шукаємо людей, які не згодні терпіти ярмо цієї окупаційної влади. Приєднуйтесь до нас! Ставайте поруч! Втілимо в життя наше бачення майбутнього. В своїй хаті своя хата й воля.»

Нечипоренко Оксана
Донецька обласна організація, тел. 050714-7-314,
 E-mail donetsk.oo.presa@svoboda.org.ua

Політеїзм і монотеїзм як антагоністичні світогляди

Політеїзм (від гр. полі — багато, Теос — Бог; дослівно «храм усім Богам»). Політеїстичними є всі багатобожні етнічні релігії. Вони, як правило, мають філософське вчення про багатопроявність Божественної істоти, кожен вияв якої названий окремими іменами. Часто до цих теонімів (імен Бога) додаються ще Його епітети (як приміром, Всевишній, Всюдисущий та ін., які згодом можуть перетворюватися на власне теоніми, таким чином збільшуючи кількість назв Бога-Богів).

До політеїстичних релігій належать всі етнічні релігії — природні (мають астрономічний календар, узгоджений з циклами природи), екологічні (з культом природи), творчі (життєрадісні), локальні (місцеві, що розвиваються у межах свого етносу і не поширюються за межі етнічної території, бо в цьому немає потреби), миролюбні (адже етнічні релігії існують як засіб самозбереження етнічної самобутності, а не засіб загарбання чужих земель), патріотичні (культ батьківщини) тощо.

Різновидом політеїзму є генотеїзм (від гр. ген — рід, Теос — Бог). Він притаманний релігії, в якій вироблена певна ієрархія Богів, від Бога-Батька до Богів-Синів, які правують різними сферами буття, природи і людського життя. Поняття генотеїзму в українську теософію введено В.Шаяном, який писав: «Про істоту [сутність — Г.Л.] генотеїзму, себто вчення про Єдино-Божество як многопроявної, многоіменної і многоособової Істоти (подібно до іпостасей християнізму) ніхто з українських дослідників ще не чув. Саме класичний приклад цього генотеїзму зустрів я в Книзі Велеса» Далі В. Шаян не раз буде висловлювати своє здивування цим класичним генотеїзмом наших Пращурів. Він пояснює це явище так: «Сварог є єдиний, всеобіймаючий. Сварог є єдиний, многопроявний. Сварог є многоіменний. Всі інші Боги є многоназивні і тисячоіменні. Вони разом творять Єдину Єдність Всесвіту, Небес, Світу Духів Предків, і Невидимого Світу Прав’я. Ця могутня Всеєдність обнята однією всеобіймаючою стрункою концепцією Сварога, прикметною для Віри наших Прапредків… Закидати нашим Прапредкам «примітивний» політеїзм — це карикатура і глум над правдою про нашу й інші арійські віри, як Риґведа та Авеста».

Монотеїзм (від гр. моно — один, Теос — Бог) — релігія, яка декларує свій монотеїзм, вважаючи ідею однобожжя «вищою». До монотеїстичних належать усі надетнічні релігії (або, як прийнято нині їх називати, світові, інтернаціональні тощо) — штучні (витворені людиною, пророком, засновником, учителем), глобальні (мають міжнародний характер), відірвані від природи (календар за датами життя пророка, переважно неузгоджений з астрономічними циклами природи), місіонерські (прагнуть поширитися серед багатьох інших народів), аскетичні (мучеництво, страждання, фізичні обмеження), космополітичні. Причому самі творці монотеїстичних релігій пропонують аскезу не для власного вжитку, а для тих народів, яким вони нав’язують свій монотеїзм. Ось що пише згадуваний вище Д.Хвольсон: «Не подобаються семітам аскетизм і відлюдництво (рос. отшельничество). До першого вони мало схильні, хоча воно іноді у них зустрічається; а до останнього відчували огиду. Загалом, накладати на себе обмеження, особливо відмовлятися від радощів сімейного життя — це не для семіта. Будеш їсти і будеш ситий, і станеш хвалити Бога — говориться в П’ятикнижжі, але поститися і хвалити Бога — не вимагається від єврея».

До монотеїзму належать також і неорелігійні напрямки — різновид надетнічних, штучних (створених на ґрунті існуючих світових, або етнічних, але вже з новим ідеологічним наповненням, мають авторів-засновників); вони прагнуть стати міжнародними (місіонерські, космополітичні); часто синкретичні, схоластичні або еклектичні (суміш різних вчень і моральних настанов), тяжіють до глобальності.

Часто «світова» релігія, яка декларує себе монотеїстичною, на грунті стійких етнічних традицій не може побороти язичницьких світоглядних засад, внаслідок чого створюється безліч «святих», які власне і заміняють етнічних Богів (навіть можуть мати близькозвучні імена). Це підтверджує язичницький погляд на те, що абсолютного монотеїзму практично не може існувати. Арійське політеїстичне світосприйняття, як квітка-ломикамінь крізь скелю, постійно пробивалося крізь задуху монотеїзму «світових» релігій.

Так, В.Шаян писав про наявність генотеїстичних рис у християнстві: «Пригляньмося до явища генотеїзму на ґрунті християнізму. Маємо в християнізмі три Особи Божі, що творять саме генотеїстичну, містичну єдність. Маємо далі цілих дев’ять хорів, духів та множество святих осіб, до яких звертаються християни у молитвах і культі за охороною чи протекцією, або, як вони кажуть, заступництвом за них перед Богом».

Тут «дев’ять хорів, духів» у християнстві означає першу тріаду дев’яти чинів ангельських — херувимів і серафимів, що зображаються людиноподібними істотами з шістьма крильми (наявні в юдаїзмі, в християнстві, і навіть у рунвірі, щоправда, без крил), а також віра в духів, що «…почасти зберігається в розвинутих релігіях, в т.ч. в християнстві».

Ідея монотеїзму витворена єврейськими рабинами. У середині ХІХ ст. французький філософ-історик Ренан подав докладну характеристику семітської раси у своїй праці «Histore ge’nerale et syste’me compare’ des langues se’mitiqes». Зокрема, Ренан писав про семітів як про «нижче плем’я» («rase infe’rieure») по відношенню до арійців. Він вказує, що семіти нездатні розуміти різноманітність, многовидність, тому вони інстинктивно тяжіють до монотеїзму. У них, на думку Ренана, не було ні власної міфології (її вони запозичували в інших народів, причому брутально перебріхуючи), ні науки — її вони також вправно викрадали в інших, ні філософії — вона семітам не приносила практичної користі. Щоб уникнути звинувачень в «антисемітизмі» (хоча я переконана, що такого явища не існує в природі, бо семітичних народів дуже багато, це не тільки євреї, але й араби та ін.), процитуємо єврейського автора Д. Хвольсона: «Семіти займались тільки тими філософськими питаннями, які так би мовити, мали безпосереднє практичне значення для життя, і ніколи не філософствували вони наобум про непостижиме… рішення подібних питань не могло мати великого практичного значення для сповідників однобожжя… «.

Отже, політеїзм і філософія — це наслідок здатності розуміти многовидність. Арійці завдяки філософії розвинули вчення про вічність душі, вчення про перевтілення (реінкарнацію), всеобожнення природи, духовну цінність героїзму як вищий вияв шляхетності. Семіти ж самі не здатні до героїчного чину, їхня віра спрямована лише на досягнення матеріальних благ у цьому світі, бо після смерті тіла в юдаїзмі нема нічого. Отже, у семітів душа, якщо вона у них є, вмирає разом з тілом: «немає в могилі, до якої ти ідеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрості», … «бо краще собаці живому, ніж левові мертвому». Єврейська народна приказка говорить, що «краще бути живим боягузом, ніж мертвим героєм». Тоді нема чого турбуватися про душу, краще досягати блаженства у земному житті, і зовсім немає ніякого значення, моральними чи аморальними засобами це досягається (особливо, якщо ці засоби спрямовані проти інших народів).

Головне ж завдання семітського монотеїзму — об’єднати і очолити всі народи. Перепрограмування психіки арійських етносів на монотеїзм — це головне завдання юдейських винахідників християнства і світових глобалізаторів. Для успішного здійснення їхньої програми була необхідна уніфікація (уподібнення, одноманітність, стандартність). Всі ці явища ведуть до спрощення. Всі «раби» повинні мати однакову свідомість. І тут доведеться розкрити нашим читачам ще одну аксіому — всяке спрощення системи призводить до її знищення. Таким чином, однобожні релігії — це релігії не життя, а смерті етносів! У цьому світлі стає очевидним, що і християнство, й іслам програмують особу рабського типу, роблять її нездатною до виходу із світоглядного тупика монотеїзму.

Відроджувати національну релігію на принципах монотеїзму — це все одно, що підставити шию у нове ярмо, яке виготовили для арійських народів глобалісти. У цьому ж світлі стає очевидною ще одна підступна для українців ідея — силенкіянство, експортоване в Україну на початку 90-х років із США, і відоме під назвою Рунвіра (абревіатура прочитується надто заманливо — «рідна українська національна віра», хоча насправді — це омана). Не будемо тут торкатися безглуздя її автора, який «скасував» усіх Предківських Богів, проголосивши одного Бога під слов’янським ім’ям Дажбог (який у нього цілком заміщає Ісуса Христоса). Скажемо тільки, що «силенкова віра в Дажбога» нагадує видуту писанку: зовні розписана нібито українськими орнаментами, а нутро — порожнє!.

Справді, треба бути арійцем, щоб розпізнати й відчути фальш підкинутої українцям ідеї «рідної, національної», створеної «рідним пророком» релігії на ґрунті американського прагматизму і юдейського монотеїзму. Рунвіра сьогодні є гальмом у справі відродження Рідної Віри (справжнього етнічного многобожжя), бо вона відволікає ті, ще незначні, і може ще не досить інтелектуальні, але патріотичні сили українського народу, які вже здатні переосмислити християнізм, але ще ніяк не усвідомлять підводних каменів семітської ідеї монотеїзму. Дійсно, не кожному дано зрозуміти, що «Юда кидає камінь за каменем на шляху переможної ходи нових ідей. Він хоче, щоб паровоз Нового Порядку зійшов зі шпал, він скрізь поспішає прокласти свої шпали, щоб спрямувати рух у хибному напрямку…».

Радикальні відмінності арійського і семітського дуалізму

В етнічних язичницьких релігіях дуалізм (від лат. dualis — подвійний) розглядається як світоглядне проникнення в сутність явищ природи, які складають пари протилежностей: день — ніч, літо — зима, вогонь — вода, чоловік — жінка, небо — земля і т. под. Це швидше схоже на язичницьку теологію двох начал, ніж на християнський антагоністичний дуалізм Бога і Сатани. В язичництві дуалізм — не просте протиборство сил, але природне взаємодоповнення протилежних сутностей. Так Велесова Книга у Вченні про Триглава роз’яснює: «Білобог і Чорнобог перуняться і тим Сваргу удержують, аби Світу не бути поверженому. Білобог — Бог денного світла, добра, щастя. Він же — білоруський Бєлун — обсипає добрих людей багатством. Чорнобог — Бог ночі, таємничості, сну, відпочинку. Він робить земні предмети невидимими в темряві, зате висвітлює небесні світила (Місяць, зорі, сузір’я), вказує душам дорогу до Сварги (Молочна стежка або Чумацький шлях). А це дуже необхідні людині орієнтири: фази місяця допомагають рахувати час, видимість зірок дає змогу передбачати погоду тощо). Не даремно волхв застерігає, що не можна ображати Чорнобога: «Це не може бути ніколи, щоб хтось не втримався і сказав нерозумне про Чорнобога». Язичницький дуалізм яскраво проявляється в божественних подружжях різних народів: у греків Афіна — Посейдон, Афродіта — Аполон, у слов’ян Матінка Земля — Батько Небо (Сварог), у японців Ідзанамі — Ідзанакі та ін. До речі, в язичницьких релігіях Богині займають чільне місце поруч Богів, тобто жіночий божественний принцип визнається нарівні з чоловічим.

У семітському релігійному світогляді Бог виведений за межі природи, отже — протиставлений людині. Тобто юдейський і християнський дуалізм це: «протиставлення в різних релігійних вченнях світу надприродного, потойбічного, трансцендентного, невидимого природним, натуральним, видимим, чуттєвосприйманим об’єктам, процесам і явищам». У християнстві Богу постійно протистоїть Диявол, Чорт, Сатана (як сили зла). Всю свою фанатичну ненависть до цих протилежних християнському Богові сил «однобожна» релігія виливає на політеїстичні природні релігії, які й називає «сатанинськими», перетворивши язичницьких Богів на своїх антиподів. Монотеїстичні релігії антропотеїстичні (від гр. Чоловік-Бог). У всіх монотеїстичних релігіях (юдаїзмі, християнстві, ісламі) нема місця Богині-жінці. Бо жінка в цих релігіях розглядається як «сатанинська сила», «породження Диявола» тощо. Таким чином, дуалізм християнства певною мірою свідчить про несамодостатність монотеїстичної концепції.

У християнській міфологемі Бог і Сатана виглядають як істоти рівносильні, а отже, вони тотожні за значенням до язичницьких Білобога і Чорнобога. Але, на відміну від язичницьких Богів, християнські Боги (!), як уособлення добра і зла, мусять змагатися вже не задля рівноваги у Всесвіті, а для повної перемоги одного з них, а саме — Бога «добра», яким за Біблією вважається Ягве (бог юдаїзму). Якщо в природній арійській релігії перемога Добра як етнічної морально-етичної засади зрозуміла навіть дитині, то семітська концепція «добра», нав’язана іншим народам (як в юдаїзмі, так і в християнстві), з філософської точки зору виявляється несамодостатньою не тільки для пояснення природних явищ, але й для пояснення арійських етнічних цінностей.

Єврейське перепрограмування уявлень про Бога (семітського Ягве), і ототожнення його з «добром», протиставило Богів арійських народів (тобто язичницьких), яких за наказом Ягве слід знищувати як «зло». Вся Біблія наскрізь просякнута закликами до фізичного знищення інших, несемітських народів, їхніх релігій, святинь, статуй Богів та ін. Навіть єврей Д. Хвольсон, не змігши виправдати біблійного геноциду, визнає, що «кровна помста — це чисто семітична вада». Незважаючи на те, що весь Старий Заповіт (Тора) насичений повчаннями, що можна робити, що не можна, різними ритуальними приписами для юдеїв, Хвольсон відкриває ще один з секретів єврейського національного характеру — «огиду до догматів». Простіше кажучи, нема такого догмату, якого б юдей не зміг би обійти.

Таким чином, категорії «добра» і зла» завжди є відносними: що добре для семіта не завжди є добрим для арійця. Отож, кожен арієць мусить навіки розпрощатися з комуністичною байкою про «загальнолюдські цінності» — їх ніколи не існувало ні в природі, ні в культурі.

Локальне і глобальне як протилежні тенденції

Сьогодні ми є свідками великих глобальних зрушень у суспільній свідомості, спричинених як цивілізаційним розвитком, так і економічним тиском «розвинутих» держав на, так звані, «слаборозвинуті» країни. Як колись були протиставлені два відмінних релігійних світогляди: локальний і глобальний, що становлять пару світоглядних протилежностей, так нині протиставлені економічні інтереси національних і наднаціональних держав. Воістину світова релігія підготувала добрий грунт для економічного визиску народами-хижаками («богообраними») народів-ягнят («рабів божих»). В основі їхніх суперечностей лежить реальна боротьба за життя чи смерть етнічних спільнот. На думку відомого українського економіста Олега Білоруса, ідеологія глобалізму, як той привид, що замінив собою «привид комунізму», але він уже бродить не тільки по Європі, але по цілому світу, і поширився він не з СССР, а з Америки. Тому: «…перед нами лише один вибір — всі люди світу повинні впливати на цей процес, а не бути дровами, які в цьому процесі згорять».

Глобальні центри створюють свою інфраструктуру, яка дає змогу контролювати свідомість і громадську поведінку людей. Як пише український політик Євген Марчук: «За допомогою спеціальних психотехнологій здійснюються цілеспрямовані зміни масової свідомості з метою закладання певної інформації (від комерційної до світоглядної). За мету можуть ставитися також зміни культурної і навіть етнічної самоідентифікації великих груп людей для включення їх у психокультуру агресора…».

На велику радість агресора, глобальна релігія та інтернаціональне виховання «совєтскіх» часів уже підготували добрий грунт для глобальної економіки. Мізерна купка фінансових магнатів (225 чоловік) володіє сумами, що складають майже половину доходів усього людства. Така економіка насправді є «економікою абсурду», бо призводить до глобальної бідності населення Землі. Бідний і голодний, як відомо, не може бути чимось іншим, крім хіба що рабом. Тільки тепер уже не «рабом божим», а справжнім рабом свого рабовласника. Як бачимо, сьогодні глобальна ідеологія країн «золотого мільярда» є навіть страшнішою від імперської ідеології «старшого брата», а завдання глобальних лідерів набагато жорстокіші, ніж плани Лєніна чи Гітлера.

Для успішного керівництва людством агресору потрібне створення безнаціонального громадянина — такого собі біоробота — універсального знаряддя в руках глобальних хижаків. Кілька років тому вже за «незалежної» України громадян позбавили права мати національність, скасувавши, так звану, «п’яту графу» в паспортах. Але мета цього «мудрого» рішення не тільки створення «безнаціонального» громадянина, вона значно глибша — скасування національної еліти (бо тепер національний склад уряду невідомий). Єврейська інтернаціональна ідея дала їм можливість заховатися між нами. Однак, чомусь (?) глобалізаторам не тільки не спало на думку скасовувати свою національність в Ізраїлі, але навпаки — вони дуже ретельно зберігають її для громадян своєї держави. У будь-якій іншій країні світу вони є «громадянами світу», а в своїй власній — євреями. Як зрозуміти цей парадокс? Та дуже просто — неєвреї в Ізраїлі не мають тих прав, які мають євреї, та й до керівництва державою їх не допускають. Якщо ж в Україні до уряду й потрапить який-небудь українець, то його свідомість все одно вже вражена «християнськими» (читай «глобальними цінностями»), а отже, він уже включений у психокультуру агресора. Бо з поширенням семітського монотеїзму (навіть у форму християнізму) відбувається непомітна поступова юдаїзація світу.

Прямолінійність і циклічність

Боротьба культури із «вспакультурою» (антикультурою) триває вже понад два тисячоліття. Семітські ідеологи нав’язали людству прямолінійні схеми розвитку людства, культури і релігії. Так, наприклад, досі вважалося, що релігія розвивається прямолінійно знизу вгору від «примітивного» політеїзму до «розвинутого» монотеїзму, і відповідно, політеїстичні етнічні релігії назвали «нижчими», а монотеїстичні інтернаціональні (світові) — «вищими». Тепер же «увесь світ» (а точніше Ватикан на чолі з папою римським) зайнялися створенням так званих «екуменічних» програм з метою об’єднання людства під однією всеземною глобальною релігією, що розглядається, очевидно, «найвищим» рівнем розвитку релігії. Наприклад, у США папа Павло ІІ неодноразово служив месси, в яких одночасно молилися багатотисячні натовпи католиків, протестантів, юдеїв та інших монотеїстів. Про це з величезним апломбом повідомлялося в усіх світових ЗМІ. Така схема цілком у дусі марксистсько-ленінської і юдейсько-християнської ідеології.

Однак, цілий ряд фактів з історії язичницької культури європейських народів свідчить про періодичне відродження Віри Предків навіть у межах двотисячолітнього періоду існування християнства як панівної офіційної релігії. Це — й відродження інтересу до язичництва в середині ХІV ст., і підвищення цікавості до античної грецької філософії, і вільнодумство, і реформація, і просто поширення «моди» на паркові скульптури грецьких Богів, аж до будівництва приватних язичницьких храмів окремими представниками знаті: «Деякі вельможі відкрито будували храми язичницьким Богам, на що історики релігії переважно не звертають уваги».

Отже, графічна схема відроджень і занепадів етнічних політеїстичних релігій матиме вигляд не прямої вертикалі, а швидше — гіперболічної кривої, що символізує циклічність розвитку релігії (почерговість зміни монотеїзму і політеїзму). Таким чином, сучасний етнорелігійний ренесанс у світі свідчить про закономірність відродження предківських політеїстичних релігій у світі.

Висновки

Антагоністичні стосунки інтернаціональних релігій з національними впродовж двох тисячоліть дають достатньо фактів для таких висновків.

1. Людина — лише маленька клітина цілого свого етносу. Відомо, що організм існує завдяки зв’язку всіх його клітин, а кожна клітина виконує свою функцію і не суперечить іншим клітинам. Так живе і весь етнос. Коли ж якась частина організму починає псуватися, перестає виконувати свою функцію, тоді організм хворіє, і в результаті повної розбалансованості своїх клітин, — гине. Нині український народ поділений на сотню конфесій, розбалансований різними політичними партіями і розбавлений різними «національними меншинами». Він втратив моноетнічність і монорелігійність, а також власну національну еліту, яка завжди вважалася найголовнішою запорукою процвітання свого етносу. Збереження саме цих цінностей є головними засадами Рідної Віри. Цілісність етносу можливо відновити шляхом очищення організму від шкідливих ідеологічних ін’єкцій і повернення (звичайно, поступового) до природних захисних засобів власної віри.

2. Порятунок українського етносу можливий за умови відновлення, відживлення всіх його природних етнічних компонентів у локальних межах власної етнічної території, і насамперед — відродження Предківської природної релігії. Одночасно відбуватиметься відродження братніми слов’янськими народами їхніх етнічних цінностей на їхніх територіях. Таким чином, відбудеться поступове відродження всієї білої раси. Завдання кожного етніка (носія свого етнічного генотипу) — вносити посильний внесок у життя свого етносу, підтримувати етнічну і расову солідарність.

3. Як розповідають книги Сівілли, «деякі (читай — «богообрані») почали будувати страшенну заввишки вежу, щоб з її допомогою досягнути до неба. Але Боги (множина!) наслали вітри і зруйнувли вежу, причому кожному народові дали особливу мову (етнічні особливості!)». Цей міф був настільки перебріханий у Біблії, що його досі тлумачать як негативний символ. Біблійний варіант міфа оповідає про нібито первісну однорідність людства. Сучасні генетики вже довели, що все людство ніколи не було однорідним. Вавілонська вежа, збудована «деякими», — символ «єдиної всеземної» релігії і панівної ролі цих «деяких» над усіма іншими, а руйнування Богами Вавілонської вежі і «розділення» мов — символ природної дезінтеграції людства. Отже, дезінтеграція — це єдина альтернатива глобальним процесам і нахабству агресора. Щоб зруйнувати Вавілонську вежу, вибудовану в Сіоні, необхідне розділення різних відмінних за своєю природою етносів. Але водночас необхідне єднання в середині самих етносів, яке має відбуватися за ознаками етнічної спільності для плекання їхніх власних цінностей на їхніх власних територіях.

4. Таким чином, відродження Віри Предків сьогодні неможливе без вирішення юдейського питання, яке є стрижнем шкідливої монотеїстичної ідеології, спрямованої на суцільну глобалізацію людства. На жаль, ми досі лікуємо лише наслідки хвороби інтернаціоналізму. Щоб одужати, слід ліквідувати причини хвороби. Треба знайти в собі мужність, щоб подивитися правді у вічі та з’ясувати причини нашого арійського занепаду. Висвітлення правди — перший крок до одужання. Як відомо, денне світло знищує нічних примар і привидів, а «…сонячні промені згубні й ненависні євреям».

 У Слов`янську регулярно проводяться зустрічі  кандидата в міську раду Оксани Нечипоренко з виборцями.

 Слов`янська міська організація ВО «Свобода» запрошує виборців десятого одномандатного мажоритарного виборчого округу на зустрічі з кандидатом в Слов`янську міську раду Оксаною Нечипоренко. Про місце та дати проведення зустрічей ми будемо інформувати Вас на цьому сайті.  

Брати і сестри! У Вас є вибір. Перемогти власну лінь, розібратись і обрати дієвого депутата в міську раду. Чи дати можливість окупантам поповнити свої ряди ще одним безвольним кнопкодавом.

            Не дайте себе одурити бутафорними спектаклями. Перед жовтневими виборами активно пропагувалось протистояння однопартійців Штепи та Рибачука. Зараз роздмухують нібито конфлікт між однопартійцями Штепою та Яковенко за озера. А кандидат від Партії Регіонів сьогодні був кандидатом від Сильної України у жовтні.

 Не піддавайтесь на ошуканство.

Блакитні, біло-сердечні, червоні чи помаранчеві вони всі є олігархічними кланами в політиці. Ідеологія яких – гроші. Досить обирати місцевих міліонериків. Поки ми виживаємо, вони продовжують покращувати своє життя.

Заяви, що через недостатність коштів можна відтермінувати вибори, вважаємо злочинними. Прийнятий новим , але не оновленим , складом міської ради бюджет ганебний. На освіту, культуру, охорону здоров`я, соціальний захист населення депутати зменшили фінансування, зате на утримання влади збільшили на міліон. Їхнє «Україна для людей»-і ми вже бачимо, що тільки для обраних. Так ставиться до народу тільки окупаційна влада. Їм вигідно, щоб завжди не вистачало коштів – тоді вони керуватимуть нами вічно. Окупантам вигідна вічнотривала криза, щоб грабувати нас. Їм вигідне існування резервної армії наркоманів, яку зараз використовують в Лівії. Тому підтримують ці явища. Їм вигідно, щоб ми завжди були бідні, хворі, безправні – втрата сили духу і довіри один до одного забирають в народу шанс на здобуття власної долі, гідної високого звання Людина !

Слов`янська міська організація Всеукраїнського об`єднання «Свобода» висунула кандидатом в депутати Оксану Нечипоренко. Ми усвідомлюємо, що один депутат - це не більшість у міській раді. Проте – це буде перша ластівка для справжніх людей.

Ми шукаємо людей, які мають сміливість стати поруч з нами. Разом діяти заради нашого майбутнього.

Ми шукаємо людей, які не згодні терпіти ярмо цієї окупаційної влади. Приєднуйтесь до нас! Ставайте поруч! Втілимо в життя наше бачення майбутнього. Доб`ємося того, щоб влада сприяла порядним, працьовитим, патріотичним, чесним людям, а не хамам, неробам, збочинцям, злодіям і зрадникам .

Час прийшов обрати свою народну владу. Ми з вами візьмемо владу у свої руки. Будемо працювати заради свого добробуту та наших з вами сімей. Розподілимо бюджет на наші з вами потреби та потреби міста. Ми разом будемо керувати нашим містом.

Припинимо спекуляцію з нашими Богом даними землею, мовою, здоров`ям наших дітей. Людські умови праці в місті, ліквідація несанкціонованих смітників, пропаганда здорового способу життя та правдивої історії – домогтись цього під силу активній , згуртованій громаді.

Не дай вкрасти свій голос, він може стати вирішальним.
З весняним пробудженням природи розпочнемо оновлення влади.

Приходьте на зустріч. Оберіть 13 березня активного і принципового депутата міської ради.

 Нечипоренко Оксана
Донецька обласна організація, тел. 050714-7-314,
 E-mail donetsk.oo.presa@svoboda.org.ua

Правда про 23 лютого: більшовики капітулювали перед кайзером і встановили свято

Щоб забути ганьбу поразки, її треба було перетворити на торжество... Навіщо святкувати день капітуляції Радянської Росії, ще й називати його днем захисника Вітчизни?..

Президент, прем’єр та інші офіційні особи дружно вітають громадян із Днем захисника Вітчизни, не надто вдаючись у деталі – з чим саме. Мовляв, „свято чоловіків” – і все тут.

Ще два десятиліття тому історики затято сперечалися навколо того, що ж сталося 23 лютого 1918 року. Тепер уже не сперечаються. У більшовицькій пресі тих днів вони так і не знайшли жодного посилання на розгром німців, який нібито стався 23-го. Навпаки, 25 лютого більшовики включили гудки в самому Петрограді, щоб розбудити місто й прискорити запис добровольців у Червону армію, очікуючи наступу німців на столицю. 26 лютого Ленін повідомив соратникам, що столицю переноситься до Москви.

Натомість відомо: 23 і 24 лютого – це дні „безумовної” капітуляції Радянської Росії перед кайзерівською Німеччиною. Щоб забути ганьбу, її треба було перетворити на торжество. Тому 23 лютого – це радше день захисника німецької кайзерівської вітчизни, ніж російської радянської, чи, тим більше – української.

У перші післяреволюційні роки в офіційних повідомленнях з приводу свята йшлося про те, що нібито 23 лютого 1918 року Раднарком ухвалив декрет про організацію Червоної армії. Однак насправді цей декрет було видано ще 15 січня.

На десятиліття свята – у 1928 році – з’ясувалося, що 23 лютого 1918 року радянська влада приступила до організації перших загонів Червоної армії.

У вересні 1938 року, в короткому курсі історії ВКП(б) з’явилася нова версія: 23 лютого 1918 року „під Нарвою і Псковом німецьким окупантам було дано рішучу відсіч”.

Пізніше Сталін заявив, що 23 лютого 1918 року загони Червоної армії „вщент розбили під Псковом і Нарвою війська німецьких загарбників”. Так брехня й пішла гуляти світом.

У часи хрущовської відлиги в тій же таки історії партії кудись зникло повідомлення про Нарву, проте з’ясувалося, що під Псковом Червона армія „вчинила впертий опір переважаючим силам супротивника й завдала їм серйозної поразки”.

Такі суперечливі повідомлення викликають закономірний інтерес: а що ж відбулося насправді?

А насправді 10 лютого 1918 року безрезультатно закінчилися переговори про мир між Росією і Німеччиною в Бресті. Радянська влада сподівалася, що німці просто залишать більшовиків у спокої, маючи значні проблеми на фронтах у Франції і Бельгії. Проте через тиждень, 18 лютого німці почали наступ по всій лінії розваленого фронту. Німці просувалися на схід на поїздах, практично без опору. Швидкість їхнього пересування була зумовлена переважно якістю доріг. 18 лютого німці захопили Двінськ (Даугавпілс), 20 – Мінськ, 21 – Полоцьк, 24 лютого – Псков, Тарту й Таллін.

Наступ здійснювався невеликими загонами, часто лише зі 100-200 чоловік. За визнанням більшовика Зінов’єва, добре укріплений Двінськ захопив загін від 60 до 100 чоловік.

У цей час радянський головнокомандувач Криленко оприлюднив наказ про „організацію братання” з німцями. Однак німці виявилися стійкими до „братерських обіймів”. 19 лютого Раднарком протелеграфував у Німеччину про те, що згоден на все. Проте німці кілька днів не відповідали, продовжуючи наступ.

21 лютого радянська влада в Петрограді оголосила: хто не запишеться в Червону армію, того пошлють під конвоєм копати окопи навколо міста. За кілька днів у Червону армію записалося до 100 тисяч чоловік. Нарком Дибенко повів у бій матросів. 1 березня вони захопили Нарву, і через два дні, з наближенням німців, утекли. 4 березня німці без бою увійшли в Нарву. Назвати цю вилазку „розгромом німецьких військ” було б великою натяжкою, тим більше що сталися ці події не 23 лютого.

23 лютого зранку Німеччина надала свої мирні умови, за якими Петроград мав визнати незалежність Литви, Латвії, Естонії, Фінляндії, України, підписати мирну угоду з Україною, демобілізувати армію, роззброїти флот і т. д.

23 лютого члени ЦК РСДРП (б), тобто більшовики, згодилися прийняти німецький ультиматум.

О 3 годині ранку 24 лютого Всеросійський Центральний виконавчий комітет (тобто уряд) прийняв німецький ультиматум. За капітуляцію проголосувало 116 членів ВЦВК, 85 – проти, 26 утрималися.

Імовірно, саме факт капітуляції зумовив обрання цього дня як свята. Щоб забути ганьбу, її треба було перетворити на торжество. Крім того, нова влада просто потребувала нових свят і ліпила їх з будь-чого.

Влада створювала гранично дешеві, лубочні міфи, для „найширшого сприйняття”. Замість того щоб ушанувати якогось реального Худойбердиєва, влада знаходила правильних діячів, з правильними біографіями, пролетарським родоводом до восьмого коліна й відповідними гучними прізвищами.

Згадаймо, що на Рейхстаг у 1945 році видиралося кількадесят бійців, доки туди не знайшлися воїни з „правильними” національностями – росіянин і грузин.

Якщо хтось програє, то хтось має й виграти. Німецький наступ 1918 року – безумовний успіх німецької армії, яка продемонструвала, що навіть після виснажливої трирічної війни на два фронти зберегла організованість і здатність діяти малими групами у ворожому оточенні.

За два тижні німецька армія захопила вп’ятеро більшу територію, ніж їй удалося відвоювати за попередні три з половиною роки першої світової війни. Про німецькі втрати в цьому поході ніде не повідомляється. Німеччина здійснила таку експансію фактично без втрат, хоча за попередні роки війни поклала на східному фронті понад мільйон солдатів. Тим більше що найкращі німецькі частини ще влітку 1917 року, після початку розвалу російського фронту, були перекинуті на Західний фронт головнокомандувачем німецької армії Гінденбургом.

Уся ця історія свідчить про те, наскільки на війні вигідно розкласти супротивника зсередини. І ще більш важливо – не допустити розкладення своїх військ та державних структур.

Чимало істориків вважають, що німці могли захопити Петроград, однак величезне місто їм не було потрібне в умовах війни на Заході, тим більше що більшовики прийняли ультиматум.

...У той час як німці показали всього лише здоровий глузд і свою незмінну організованість, тодішня українська еліта яскраво проявила повну безвідповідальність, розпустивши українізовані частини регулярної армії та навмисне перешкоджаючи бурхливому зростанню Вільного козацтва. Якби не це самовбивче щодо України безглуздя тодішньої української влади, більшовики, можливо, так само тікали б від українського війська, а не організовували масові розстріли й експропріації в Україні, як це було сталося.

Проте, на жаль, в історії не буває умовного способу.

Тож перед Україною сьогодні стоїть дилема. З одного боку, навіщо святкувати день капітуляції Радянської Росії, ще й називаючи його днем захисника Вітчизни?

З іншого боку, певна частина нашого населення звикла святкувати цю дату і вважає її святом чоловіків. Тому оптимальним було б урахувати сентименти ветеранів та інших ностальгуючих громадян і перейменувати 23 лютого на День ветерана Радянської армії.

А натомість установити ще одне „чоловіче” свято.

Ним цілком міг би стати День Покрови Пресвятої Богородиці – давнє козацьке військове свято (14 жовтня). Однак збіг цього свята з Днем заснування УПА навряд чи викличе ентузіазм у нинішньої влади.

Напевно, оптимальною датою для Дня Збройних Сил України стало б 6 травня, коли православні християни відзначають День Святого Георгія Переможця. Це свято чоловіків та захисників дуже широко відзначається у православних Болгарії, Македонії, а також у Сербії, Чорногорії та Грузії саме як свято чоловіків. До того ж у цей день було здійснено першу перемогу Визвольної війни українського народу під Жовтими Водами 1648 року.

Для Дня Військово-Морського Флоту України можливі інші варіанти. Зокрема, 18 червня 860 року відбувся перший точно зафіксований у візантійських хроніках вихід Київської Русі на міжнародну арену. У цей день наші кораблі (за різними даними від 200 до 360) несподівано з’явилися під столицею Візантійської імперії і взяли її в облогу. Мешканці та імператор були в паніці, однак за тиждень облогу було знято, після розорення передмістя Константинополя й винесення візантійцями чудодійних ікон. Вітчизняний літопис поміщає цю подію під 866 роком, але, швидше за все, помиляється. Візантійці дають точну дату. Після цієї події ідуть перші повідомлення візантійців про хрещення русинів.

Ці дати є не конфліктними, не ретроградними, історично амбітними й здатними об’єднати більшість громадян. А нинішні дні Збройних Сил і Флоту України варто було б перейменувати на дні відродження Збройних Сил та Флоту України.

Поки що влада переважно „озвучує” реформи.

Виходячи з того, що з реальними реформами все ж таки складається, влада могла б ухопитися за шанс зробити хоч щось путнє – бодай на рівні символів.

Горлівська міська організація ВО «Свобода»  організувала книжкову виставку до Дня рідної мови.

            21 лютого Горлівська міська організація Всеукраїнського об`єднання «Свобода» організувала книжкову виставку до Дня рідної мови у бібліотеці  для юнацтва №6. Виставка триватиме місяць. Відвідувачі зможуть ознайомитись з українськими книжками патріотичного змісту.

            «Мова – це основа державності і життєдайне джерело вічності нації Ми пишаємось тим, що дали можливість горлівчанам прочитати про діяльність Івана Мазепи, Скоропадського, Української Повстанської Армії та інше, - коментує свободівець Сергій Шматков,- Ми поповнили фонд бібліотеки. Плануємо провести подібні виставки в інших бібліотеках міста. В наших планах провести в місцевому краєзнавчому музеї виставку «Видатні постаті України на ювілейних монетах НБУ» із моєї приватної колекції.»  

            Горлівська ВО «Свобода» запрошує горлівчан скористатись можливістю відкрити маловідомі сторінки правдивої історії України.

Нечипоренко Оксана
Донецька обласна організація, тел. 050714-7-314,
 E-mail donetsk.oo.presa@svoboda.org.ua

Слов`янська міська організація ВО «Свобода» вимагає від міського голови підтвердити чи спростувати заяву про навмисне знищення промисловості Слов`янська.

Донецька міська організація ВО «Свобода» вимагає не скорочувати,
а навпаки збільшувати освітні заклади з державною мовою викладання.

Свободівець Михайло Нечипоренко виступив на віче у Слов`янську.

 Михайло Нечипоренко, заступник голови Донецької обласної організації ВО «Свобода», виступив на віче у Слов`янську. І показав на практиці організаторам віче, як це бути господарем на своїй Богом даній землі. 

12 лютого  у Слов`янську відбулось віче. Організатори запропонували громаді міста порядок денний:

         1.100 днів Нелі Штепи – досягнення та негаразди.

                                 2.Не дамо продати наші унікальні озера

                                 3.Команда нової міської влади – хто нами керує?

                                 4.Звернення народу до депутатів

                                 5.Прийняття письмового звернення народу до влади.

Міська влада, вочевидь, захотіла зірвати захід або направити його в потрібне русло. Сцену на центральній площі міста завчасно зайняли концертною програмою до Дня закоханих, яка плавно перейшла в мітинг за міського голову Нелю Штепу. Сцена була оформлена відповідними плакатами на її підтримку.

Організатори віче розпочали захід в іншій частині площі. Проведенню акції відверто заважали гучною музикою з дивним текстом: « А нам все пофіг…».

Свободівці прийшли, коли голова однієї з інвалідних організацій Слов`янська на сцені після слів любові в адресу міського голови сказала: «у кого є інша думка, може виступити». Нечипоренко Михайло вийшов на сцену, щоб взяти слово. Проте йому стали чинити фізичний опір: «Тут інваліди зібрались». Разом з організаторами та учасниками віче Михайло Нечипоренко відстояв право на виступ.

«Ми маємо право провести тут віче. Жителі міста – це не тільки інваліди. Нас зомбують думкою, що турбуватись треба тільки про інвалідів і пенсіонерів,  - почав виступ Нечипоренко Михайло,- А хіба не треба турбуватись за тих , хто своїми руками створює національне багатство, яке розподіляється між пенсіонерами і інвалідами. І про дітей, які є майбутнім цієї держави.

Сьогоднішні загострився конфлікт деребану міського майна. Кожен з суб`єктів конфлікту намагається перетягнути на свою сторону прихильність мешканців міста. Створюють нам шоу, ніби протистояння. Насправді, все це є представники партії регіонів. І незалежно від того, хто з них переможе, слов`янці від цього ніякого позитиву не матимуть. Як і від знищення колись потужних місто утворюючих підприємств.»

Нечипоренко Михайло закликав сприймати вибори не як футбольний матч, де вболіває кожний за свою команду. А як подію, яка визначає майбутнє мінімум на декілька років. Відповідально ставитись до свого вибору, щоб не робити вигляд , що чогось не знали і знов нас обдурили.  

            На віче були зібрані підписи під зверненням до міського голови. У зверненні містився запит про оприлюднення плану розвитку Слов`янського курорту, підтвердження чи спростування судимості міського голови, набору штатних працівників у міський виконавчий комітет без оголошення конкурсу та відповідності кваліфікаційним вимогам, інше.

Слов`янська ВО «Свобода» висунула свого  кандидата в депутати міської ради.

            12 лютого Слов`янська міська організація висунула Нечипоренко Оксану кандидатом в депутати Слов`янської міської ради Донецької області у проміжних виборах в одномандатному мажоритарному окрузі № 10 13 березня. Проміжні вибори призначені у зв`язку зі смертю депутата міської ради , який балотувався по цьому округу.

            На зборах по висуванню кандидата в депутати член ВО «Свобода» Стратієнко Маргарита повідомила про останні новини в ситуації з проміжними виборами. Міська рада Слов`янська не ухвалює рішення про фінансування проміжних виборів. Бачте, грошей не вистачає. Депутати нехтують правом жителів Слов`янська на обрання свого представника у міську раду. Виборча комісія працює фактично на громадських засадах. Якщо рішення по фінансуванню не буде прийнято до 17 лютого, то комісія зобов`язана розпочати новий виборчий процес і призначити іншу дату виборів, і так поки вибори не відбудуться.

            « Жителі міста повинні зрозуміти, право на вибір влади належить їм. Це право покладає на виборців і відповідальність за діяльність влади.

 Слов`янська ВО «Свобода» вимагає роз`яснення від міського голови щодо її заяви про цілеспрямованого знищення промисловості міста.

 Слов`янська міська організація Всеукраїнського об`єднання «Свобода» вимагає від міського голови Слов`янська Нелі Штепи роз`яснення її повідомлення щодо цілеспрямованого знищення заводів Хімпром, Керамкомбінат, частково Сользаводу та Содового заради отримання статусу Слов`янськом «міста  курорту».Слов`янська ВО «Свобода» направила заяву з вимогою міському голові. У листі містилось:

«Роз`ясніть:

1. Оскільки більшість представників колишньої та теперішньої влади у Слов`янську є членами «Партії Регіонів», то знищення заводів міста задля статусу «міста курорту» для «Партії Регіонів» є виправданим та вигідним кроком для міста.

2. Яким чином близько 30 тисяч слов`янців, які втратили роботу через знищення заводів, зможуть забезпечити існування своє та своїх сімей завдяки статусу «міста курорту».

3. Якщо все це відбувалось цілеспрямовано, чому громадськість не була поінформована про такі плани ще до того , як вони почали втілюватись в життя. Чому не був проведений референдум, щоб жителі міста змогли визначитись яким пріоритетам розвитку міста віддати перевагу.»

            «За солодкими передвиборчими обіцянками окупаційної влади стоять злочинні дії проти добробуту українців, - коментує голова Слов`янської міської організації ВО «Свобода» Оксана Нечипоренко, - Цілеспрямовано позбавити 30 тисяч слов`янців роботи – яскравий тому приклад. Та не всіх можна охудобити такими засобами. Я вірю, що українці зможуть відчути в собі самоповагу, гідність і волю до самоврядування. Разом ми зможемо здолати окупантів. Разом ми впровадимо свій лад на своїй землі.»

 Нечипоренко Оксана
Донецька обласна організація, тел. 050714-7-314,
 E-mail nechyporenko7@meta.ua

ВО «Свобода» боротиметься за право українських дітей навчатись рідною мовою у Донецьку.

  8 лютого о 17 годині у місті Донецьку біля школи № 136 був проведений мітинг на захист українських шкіл. Вже дві школи з українською мовою навчання № 136 та 111 міська влада Донецька планує ліквідувати. Донецька міська організація Всеукраїнського об`єднання «Свобода» була співорганізатором акції. Також у  заході взяли участь представники «Просвіти», учні та їх батьки шкіл №136 та 111,  представники інших партій та міського відділу освіти.

Написи на плакатах свідчили про рішучість та категоричність батьків. Саме українською рідною мовою мають навчатись їхні діти. Представники відділу освіти намагались прикрити відверто антиукраїнську позицію нібито оптимізацією мережі шкільних закладів. Та дати відповідь, чому сусідні менш наповнені російські школи не підпадають під оптимізацію, не захотіли.

«Ми повинні дивитись ширше, - сказав у виступі Артур Шевцов, голова Донецької міської організації ВО «Свобода», - Через позбавлення рідної мови, правдивої історії, можливості користуватись ресурсами нашої Богом даної землі з нас роблять покірну худобу. Закриття цих шкіл – не перше намагання принизити українців, обікрасти їх матеріально і духовно. Тому у нас два вибору: або погодиться на роль худоби, або вибороти право бути людьми. І здолавши окупаційну владу бути господарями на своїй Богом даній землі! Нам вирішувати, яким буде наше майбутнє. Всеукраїнське об`єднання «Свобода» разом з Вами боротиметься за право українських дітей навчатись рідною мовою!»   

Нечипоренко Оксана
Донецька обласна організація, тел. 050714-7-314,
 E-mail nechyporenko7@meta.ua

Свободівці вимагають від міського голови Слов`янська припинити політику окозамилювання.

 Слов`янська міська організація Всеукраїнського об`єднання «Свобода» вимагає від міського голови дати чітку відповідь на запит по автономному опаленню. На початку січня у виступі на телеканалі «САТ+»  міський голова Неля Штепа заявила, що до 2012 року планує перевести на автономне опалення багатоквартирні будинки та освітні заклади міста.

Слов`янська ВО «Свобода» 14 січня звернулась до Нелі Штепи за роз`ясненням:

1.      чи означає це ліквідацію «Слов`янськтепломережі»;

2.      хто проводитиме ліквідацію трубопроводів та котелень;

3.      чи враховані в місцевому бюджеті надходження та витрати , пов`язані з озвученими змінами;

4.      яким чином будуть обігріватись квартири, власники яких не будуть мати бажання чи можливості взяти участь у заміні форми опалювання будинку;

5.      які санкції чекають таких людей, та за якими нормами чинного законодавства;

6.      які санкції чекають учнів та батьків, які не будуть мати бажання чи можливості взяти участь у заміні форми опалювання освітнього закладу, та за якими нормами чинного законодавства;

7.      чи підтверджена ця заява економічно обґрунтованими розрахунками.

 24 січня Оксана Нечипоренко, голова слов`янського осередку ВО «Свобода», отримала відповідь від управління житлово – комунального господарства. У відповіді не було жодного слова про підтвердження чи спростування озвучених намірів Нелі Штепи. У відповіді було зазначено про виключну добровільність цього процесу. Також повідомляється про демонтаж трубопроводів та перепрофілювання котелень коштами ПО «Слов`янськтепломережі» при переході споживачів на автономне опалення.

«Відповідь свідчить про відсутність почуття відповідальності за свої слова у міського голови. Вона продовжує політику окозамилювання своїх однопартійців та попередників, - коментує Нечипоренко Оксана, -  Жителі Слов`янська повинні розуміти, що обрана ними безвідповідальна влада продовжуватиме одурювати їх. Я сподіваюсь, що мої земляки зроблять з цього правильні висновки. Ми направили повторний запит Нелі Штепі, сподіваємось на більш адекватну відповідь.»

Звернення до Дня злуки!

Брати і сестри!

 22 січня 1919 року Західна Українська Народна Республіка та Українська Народна Республіка об`єдналися в єдину Державу! Нація звільнилась від гніту Австро-Угорської та Російської імперій. Українці здобули право на власну незалежну і соборну державу.

Наша єдність, неділимість нашої рідної землі – це надбання наших пращурів, наше право, здобуте у кривавій боротьбі!

Святкуймо разом день Злуки! Пам`ятаймо : цей спадок ми зобов`язані передати нашим дітям і онукам !

Не дамо окупантам брехнею і зброєю забрати наш святий спадок!

 Петро1 розплачувався за лояльність Варшави українською землею. З тією самою Варшавою Сталін  ділився Україною.

 Події в Сєвєродонецьку - це не остання спроба окупантів поділити Україну. Учасники того зборища зараз при владі. Вони не ділять Україну зараз, бо передумали? Ні. Окупанти відклали це на час свого панування.

Ми бачимо, як глобалісти сіють всередині народів розбрат. Намагаються поділити етнічно єдині нації та їхні землі. Наприклад, недавні події на Кавказі, розділена Корея, на черзі референдум про роз`єднання Сомалі. Окупантам потрібні ресурси країн : нафтові родовища південної Сомалі, геополітичний плацдарм на Кавказі та у південній Кореї.

В Україні пропагується розбрат між заходом і сходом. Насправді ж цим закулісним режисерам потрібні наша земля, надра та стратегічне розташування!

Не дамо забрати в нас нашу єдність і нашу землю.Влада окупантів на нашій землі не вічна.

Ми на своїй Богом даній землі. Ми єдина нація.

Ми не дамо їхнім підкупам і брехням посіяти зерно розбрату між нами.

В цей святковий день 22 січня, згадаймо про волю наших предків бути єдиним народом.

Відзначимо це свято разом!

Голова Слов`янської міської організації
Всеукраїнське об`єднання «Свобода»
 Нечипоренко Оксана.

Ейфорія від отриманої влади затьмарила голови обранців.

 Сло`янська міська організація Всеукраїнського об`єднання «Свобода» проти авантюрних заяв і намірів місцевої влади

 Слов’янська ВО «Свобода» виступає проти авантюрних заяв і намірів місцевої влади. Організація засуджує місцевий  бюджет «для чиновників». Свободівці вимагають роз`яснення, яким чином та відповідно до яких законів влада планує до 2012 року перевести багатоквартирні будинки на автономне опалення. Слов`янська ВО «Свобода» виступає за вільний доступ жителів до озер Рєпноє та Слєпноє.  

«Ми направили заяви до Слов`янського міського голови зі своїми вимогами, - коментує голова Слов`янської міської організації ВО «Свобода» Оксана Нечипоренко, -  Ми виступаємо за захист прав українців на своїй Богом даній землі. Наша активна пропаганда дасть жителям міста можливість усвідомити, що окупаційну владу треба скидати. Віра в їхні авантюри та брехні знищують наше майбутнє.»

Схоже ейфорія від отриманої влади затьмарила голови обранців як в Києві, так і на Донеччині. Керівництво держави планує в 1 кварталі 2011 року провернути «незворотну» авантюру : законодавчу базу для продажу землі. Це підтверджує, що окупанти не мають кревного зв`язку з українцями. Бо святе не продається. Міський голова Краматорську в інтерв`ю «Радіо Донеччини» жаліється, що поспіхом прийняли бюджет наприкінці минулого року і не врахували подорожчання цін на комунальні послуги.

Слов`янські регіонали не відстають з неадекватними заявами.

Хочуть заборонити слов`янцям купатись у єдиному в місті чистому озері Рєпном.

На зустрічі з підприємцями у листопаді по податковому кодексу прозвучали неоднозначні натяки на якийсь захист корисних підприємців від податкового тиску. Начальник Слов`янської податкової інспекції видав свої перли :  навів приклад оподаткування у Чехословаччині ( мабуть він підтримав введену президентом моду на географічну необізнаність) , міркував про оподаткування ніде не працюючих жителів хоча б по 100 рублів (він податківець з Росії?). 

Черговий месідж: до 2012 року перевести багатоквартирні будинки та школи на автономне опалення. Міський голова вважає , що 5000 грн. з квартири – це оптимальна сума для людей. При чому незаможним громадянам нібито збираються відшкодувати гроші з обласного бюджету, а що робити тим хто не попаде у це щасливе коло? За неофіційною інформацією голова Донецької облдержадміністрації має причетність до виробництва цих міні котелень. Що буде з централізованими тепловими мережами, з громадянами , які не захочуть платити, чи враховані надходження і видатки, пов`язані з цим , в місцевому бюджеті 2011 року? Схоже міський голова вважає ці питання несуттєвими для оприлюднення.

             «Покращення життя вже сьогодні» - Слов`янська міська рада матеріалізувала це гасло в бюджеті на 2011 рік . Витрати на роботу і утримання органів місцевого самоврядування збільшені порівняно з 2010 роком майже на міліон грн.. Натомість зменшені видатки на освіту, охорону здоров`я; культуру на 1 міліон гривень, соціальний захист та соціальне забезпечення більше ніж на 14 міліонів гривень. Ще одне гасло сьогоднішнього президента «Україна для людей» уточнюється : для яких саме людей.

            Новий міський голова Слов`янська встигла озвучити багато намірів, як залізти в кишеню слов`янців. Проте жодного слова ми не почули, яким чином влада збирається допомогти ці гроші заробити. У місті повно супермаркетів, розважальних центрів – плануються будівництва ще декількох. Натомість жодних переговорів з інвесторами про будівництво фабрики чи заводу. Жодних намагань захистити працюючих від несумлінних роботодавців. Проблеми надмірної експлуатації, неналежних санітарно- гігієнічних умов праці, недотримання трудового законодавства при прийнятті працівника на випробувальний термін та при звільненні скорочують якість і тривалість життя працюючих. Ці проблеми потребують уваги з боки влади та негайного вирішення.

Подорожчання бензину, прогноз подорожчання плати за комунальні послуги на 1700 грн. в рік, подорожчання соціально значущих продуктів – влада перекладає весь тягар міжнародних позичок, штрафів на плечі українців. Окупанти саме так чинять з тими, хто погоджується на рабство.

  Пам`ятаймо: віра в авантюри та брехні окупантів знищують наше майбутнє.

Слов`янська міська організація Всеукраїнського об`єднання «Свобода» буде розповсюджувати газети та листівки 16 січня.

У м. Слов`янську 16 січня буде змонтований намет ВО «Свобода». Активісти проведуть розповсюдження листівок та газет «Свобода» в такий час:

  з 8-00 до 13- 00 біля магазину «Паляниця» по вул. Л. Толстого та

 з 8-00 до 13-00 на алеї по вул. Батюка , неподалік перехрестя вул. Батюка та Бульварної ( буд №2).

 Акція та листівки підготовлені до Дня Злуки України. Запрошуємо бажаючих отримати друковану продукцію.

 Нечипоренко Оксана
Донецька обласна організація,
Тел. 050714-7-314,
 E-mail nechyporenko7@meta.ua

Закони-2011: новинки, страшилки i пихтiлки
2.01.2011, Іван Йоанергес

Витрати на житлово-комунальні послуги зростуть для кожної сім’ї на 1,7 тис. грн.

Головні рекорди України в 2010 році

Цього року українці встановили немало рекордів. Почнемо з найсмачнішого. У жовтні цього року наші кулінари приготували диво-борщ, який потрапив в Книгу рекордів України. Казан місткістю 5000 літрів наполовину заповнили водою, а потім завантажили в нього: 250 кг буряка, 250 кг капусти, 80 кг моркви, 350 кг картоплі, 90 кг лука, 140 кг квасолі, 20 кг "антонівки", 27 кг солі. Вже готового "рекордсмена" присмачили 37 кг сала, потолченого з часником. Всього вийшло 4000 літрів українського національного супу.

СИЛЬНІШЕ. Серед силачів відзначився Василь Вірастюк. Він по черзі підняв чотири прямокутні крижані глиби, по 150 кг кожна, на висоту 1,2 м. "Було трохи холодно і мокро", — розповів нам спортсмен. Ще один богатир, Дмитро Халаджі, декілька секунд утримував чотири автомобілі "Жигулі", які їхали в різні боки. Сумарна потужність їх двигунів складає 300 кінських сил, пише "Сьогодні".

ДАЛІ. Серед мандрівників відзначився Антон Бондаренко із Запоріжжя — він перетнув країну (1750 км.) на велосипеді за рекордні два тижні. Дончанін Юрій Росомаха хотів обійти Азовське море на тележке-рукомобіле — він лежав і відштовхувався від землі руками. На жаль, мрії перешкодила травма руки — з 1,5 тис. км. шляху на руках він пройшов кілометрів 200, що теж рекорд. Ще один рекорд встановили кримські тролейбуси — вони потрапили в Книгу рекордів Гіннесу як найстаріші на планеті (виготовлені в 1960—70 роках), які використовують на лініях регулярного сполучення.

ДОВШЕ. У квітні наші перукарі буквально вплели своє досягнення в Книгу рекордів України. Щонайдовші афрокосички в нашій країні протягнулися на 10 метрів 20 сантиметрів. Відповідно таким косам — мегафата з Харкова. Дизайнери зшили головний убір завдовжки в 113 метрів, витратили на це десять днів — всього біля сорока годин. Витратили три рулони фатіна і триста грамів перлин. А щоб продемонструвати таку красу, нареченій довелося встати на ходулі.

НОВИНИ СЛОВ"ЯНЩИНИ

Шановні Українці!
На Вашу долю випала щаслива нагода - бачити часи величних звершень. Жити в незалежній Україні, про яку мріяли Шевченко, Стус, Хмельницький, Мазепа та мільйони інших нескорених душ. Кожен з цих борців за українську націю в свій час не злякався окупантів.

            Одним з тих плечей, під яким здригнулись імперські стіни, став видатний син нашого народу – Степан Бандера! Його ім`я, мов нетлінна святиня, більше ніж пів сторіччя доводить до шизофренічних припадків усіх прислужників хижого кремлівського звіра. Степан Бандера –герой самої непокірної нації світу! Символічною є дата народження видатного провідника. Перше січня – початок нового року , а заразом це початок звершень та сподівань. І саме в це величне свято доля подарувала Україні 1909 року незламного захисника Степана Бандеру.

            Українській нації судилось відстояти свою землю протягом віків від найсильніших орд цього світу. Ми не маємо права дати слабину зараз. Перемагати – це наша національна традиція!

            Окупанти пильнують найменші наші кроки, мертвою хваткою чіпляються за кожну слабку ланку. Вони панічно бояться, що нація об’єднається, підніме прапор визвольної боротьби і скине людожерне ярмо. Саме тому вони всіляко паплюжать імена українських героїв, намагаються нівелювати їх історичне значення. Степан Бандера проголосив гасло: «Дійти до серця кожного українця». Сьогодні завдання кожного українця: серцем почути його!

Бандера боровся за визволення України із рабства, завдання українця вичавити з кожної клітини свого тіла раба. Окупанти не підуть з доброї волі. Тому на кожен акт поневолення ми відповімо ще більшою згуртованістю в боротьбі.

            Єднаймося і перемагаймо!

Бо ми на своїй Богом даній землі!

Донецька обласна організація ВО «Свобода»
вимагає від влади захистити права релігійної громади УПЦ КП.

 Представники УПЦ КП звернулись до Донецької ВО «Свобода» з повідомленням: «6 грудня 2010 р. парафія Вознесіння Господнього УПЦ Київського патріархату у с. Кам’янка Тельманівського району Донецької області зазнала рейдерської атаки. Цього дня заможні бізнесмени з Донецька А. Корюк та Н. Малтопар разом з представниками Московського Патріархату – настоятелем храму цієї конфесії у смт. Тельманове та іншими, намагалися провести незаконні «збори жителів села», метою яких мало бути оформлення документів на переведення громади Вознесенського храму в юрисдикцію Московського Патріархату.»

Голова Донецької обласної організації заявив, що влада повинна негайно втрутитись і захистити права релігійної громади на свободу віросповідання. «Неприпустимо, щоб у демократичній країні відбувались рейдерські захоплення майна будь-якої релігійної громади. Перед законом повинні бути рівні всі незалежно від того, до якої конфесії належить президент,»- сказав Володимир Гупало.

             Донецька ВО «Свобода» направила свої зернення з вимогами президенту, в донецькі обласні СБУ, прокуратуру.

Дії влади подібні до дій удава.

Нарешті сталося: президент наклав «легке вето» - за висловом одного з ідеологів одіозного закону. Але, напевно, це був тактичний хід влади з метою виснажити у довгому протистоянні мітингуючих. Та посіяти сум`яття й розбрат у і без того недостатньо стійких лавах повсталих. Менш стійкі, що злякалися власної сміливості –повстали проти «самого», почали вмикати задній хід. Йдуть на так звані компроміси, закликаючи інших відмовитися від політичних вимог.

«Дії влади подібні до дій удава, що повільно, але неухильно стискає свої кільця довкола шиї жертви,- коментує голова Слов`янської міської організації ВО «Свобода» Нечипоренко Оксана,- Варіантів фіналу два: або ми стаємо нижчою ланкою у харчовому ланцюгу, або розриваємо кільця потвори. Така бажана перемога завжди досяжна, треба тільки побороти власну байдужість, лінь та жлобство і просто перемогти.»

 Цей висновок підтвердився на зустрічі Нечипоренко О. С. з підприємцями, які дивляться далі свого носу, і не погоджуються на відступ.    

Нечипоренко Оксана
Донецька обласна організація,Тел. 050714-7-314,
 e-mail  necyporenko7@meta.ua